Киричук Г.О.
Рекомендації психолога для батьків першокласників
· Підтримаєте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища.· Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрінеться в школі. Поясніть їх необхідність.
· Ваша дитина прийшла в школу, щоб вчитися, у неї може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.
· Складіть разом з дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням. Не пропускайте труднощі, можливі у неї на початковому етапі оволодіння учбовими навиками. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, намагайтеся впоратися з ними на першому році навчання.
· Підтримаєте дитину в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна його похвалити.
· Пам'ятаєте, що похвала і емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре впорався!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення дитини.
· Якщо вас щось непокоїть в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
· Зі вступом до школи в житті вашої дитини з'явиться людина більш авторитетна, ніж ви. Це – вчитель. Поважайте думку дитини про свого педагога.
Батькам п'ятикласників
У п'ятому класі багато що для дітей стає новим: вчителі, предмети, форма навчання, а інколи і однокласники. Найбільш складним для п'ятикласника є перехід від одного звичного вчителя до взаємодії із декількома вчителями-предметниками. Ламаються стереотипи, самооцінка дитини: адже тепер його оцінює не один педагог, а декілька. Важливі моменти переходу з початкової школи в середню:
· Діти взнають свої слабкі і сильні сторони
· Діти вчаться дивитися на себе очима різних людей
· Діти вчаться гнучко перебудовувати свою поведінку залежно від ситуації і людини, з якою спілкуються.
Труднощі переходу з початкової школи в середню:
· Поступове зниження інтересу до учбової діяльності.
· Складні фізіологічні зміни, супроводжуючі статеве дозрівання.
· Небезпечні експерименти (куріння, сумнівні знайомства, «погані» компанії)
Як привчити дитину до читання…
Книга - джерело знань, це знає кожна доросла освічена людина. Але як сформувати таке ж відношення до літературних джерел у дитини? Відповідь проста - як тільки якісь питання виникають у неї, відсилайте її до літератури.
Тут величезну допомогу нададуть різні енциклопедії. Але і про художню книгу не варто забувати. Хороша книга дає відповіді на багато питань і розширює кругозір.
Ніколи не примушуйте дитину читати, не відводьте для читання спеціального часу. Адже читання – це задоволення, а не покарання.
При формальному підході і читання буде формальним: після закінчення книжкової години дитина просто закриє книжку на півслові. І так само варто уникати висловлювань типу: «Отримав двійку? Тоді замість прогулянки сиди і читай!».
Таким методом, погодитеся, дуже важко формувати позитивне ставлення до читання.
Книга повинна служити джерелом об'єднання дитини і дорослого.
Цілком зрозуміло, що в сім'ї, що читає, дитина із великим інтересом відноситиметься до літератури, чим в тій сім'ї, де переважно дивляться телевізор.
Намагайтесь уникати ситуації, коли ви, захопившись читанням, відмахуєтеся від малюка: «Не заважай, почитай свою книжку!». Дитина зрозуміє - книга ворог, вона відволікає маму.
Читайте із дитиною разом: розділ - вона, розділ - ви. Лише обирайте книжку, цікаву вам обом. Дитина не повірить, що від читання можна отримувати задоволення, якщо ви будите позіхати від нудьги.
